6.8. Ранні слов’яни у Дніпровському надпоріжжі (V–VII ст.)
Відомі завдяки творам візантійських авторів за назвою склавинів та антів. Йордан вказує на територію розселення останніх «від Данастра до Данапра, там, де Понтійське море утворює вигін». За сучасними дослідженнями, ім’я антів з часом виходить зі вжитку, і отримує розповсюдження племінна назва склавинів у транскрипції «слов’яни». В археології існують окремі назви для слов’янських культур: так, для позначення слов’янських пам’яток Лісостепу й Степу V-VII ст. вживається назва пеньківська культура.
В межах Надпоріжжя відомий ряд поселень та могильників пеньківської культури ранньослов’янського часу (всього 10 пунктів). До останніх належать досліджені за розвідками О. В. Бодянського два поселення й могильник у самому с. Волоське, поселення та поховання над Сурською заборою та на Сурському острові, у балці Довжик, в Маєровій балці, а також поруч із с. Дніпровське (Ямбург) при впадінні у Дніпро р. Сури. Пеньківські поселення невеликі за розмірами, забудовані напівземлянками з вогнищами у центрі й господарчими ямами. Зустрічаються юртоподібні житла (о-в Сурський). Частина жител Волоського поселення мала кам’яний фундамент і глинобитні печі. Керамічний комплекс пеньківських поселень виключно ліпний, складається з горщиків, великих корчаг біконічної форми із наліпним орнаментом у вигляді «вух» та «підковок», та сковорідок. Столовий посуд представлений мисками. Знаряддя праці становлять залізні наральники.
Поселення на острові Сурському, датоване V-VIII ст., було відкрито під час дослідження В. М. Даниленком неолітичних поселень, вивчалося О. В. Бодянським. Відкрито наземні житла та напівземлянки із печами-кам’янками в одному з кутів. Посуд ліпний, неорнаментований, є імпорти з міст Причорномор’я. Наявність мотик та серпів підтверджує землеробське спрямування господарства. Поховання відбувалося шляхом трупопокладення у вузьких могилах, перекритих камінням. Небіжчиків супроводили залізні ножі, вістря стріл та дротиків, прикраси, серед котрих фібули арбалетовидні, пальчасті, прорізна трикутна з емалями.
Значне за розмірами поселення з матеріалами пеньківської культури досліджено поблизу с. Дніпровське (Ямбург). Час його існування триває від V по XII ст., що взагалі характерно для слов’янських пам’яток Надпоріжжя. Розкопки проводилися у 1936 р. експедицією під керівництвом М. Г. Філянського та М. С. Мушкет. Ними було встановлено існування двох культурних шарів, з котрих нижній належав невеликому за площею пеньківському селищу, яке перекривав шар зі знахідками доби середньовіччя. Дослідження останнього проводилися у повоєнний час експедицією Інституту археології АНУ та Дніпропетровським музеєм. У нижньому шарі відкрито житла-напівземлянки з печами-кам’янками або обставленими камінням вогнищами. Ліпний посуд типовий для поселень цього часу. Керамічний посуд типовий. Є свідчення існування на поселенні кузні. Сільськогосподарський інвентар свідчить про заняття землеробством.
Житла з верхнього шару належать до напівземлянок із використанням деревини в облицюванні стін. Опалювалися глинобитними печами, поруч із котрими на долівці були викладки з каміння. Інвентар типовий для того часу: уламки гончарних горщиків місцевого й київського походження, глеків та пляшок із зеленою або коричневою поливою, глиняні прясла та грузила для сіток. Знайдено багато жорен із місцевих порід каменю та криворізького залізняка. Значну групу становлять вироби з заліза; серед останніх сільськогосподарський інвентар – чересла, наральники, коси, серпи; побутові речі – замки й ключі до них, рибальські гачки та блешні. Предметів озброєння знайдено мало. Широко представлені вироби з бронзи та срібла, серед котрих сережки з 3-ма кульками, поясні пряжки, натільні хрестики тощо. З верхнього шару походять вироби зі скляної маси-смальти, кольорові скляні браслети.
Розташований поруч із поселенням могильник знищений внаслідок розмивання водами Дніпра. Поховання, як правило, безінвентарні, частково у примітивних трунах або без них. Рідко зустрічаються довбані колоди. На черепах і кістках сліди прижиттєвих пошкоджень. Виключну цінність має знахідка О. В. Бодянським у 1962 р. відлитого з бронзи зображення розп'ятого Христа у зруйнованому похованні. Рельєфна фігурка висотою 11,5 см мала сліди золочення. На голові корона із трьома зубцями, на тілі коротка туніка, долоні з отворами від гвіздків. Восени того ж року школярами було знайдено аналогічне скульптурне бронзове зображення, прикрашене кольоровими емалями. На час публікації подібні зображення Христа були невідомі. Враховуючи знахідки на поселенні цегли-плімфи та смальти, які вживалися в оздобленні храмів, можна припустити існування церкви або молитовного будинку, а в похованих із зображеннями Христа – служителів культу або місіонерів.
![Металеві прикраси VІ-VІІ ст. н. е., знайдені у Надпоріжжі]()
Наприкінці – не можна обійти мовчанням факту існування «парних» ранньослов’янських поселень на обох берегах Дніпра, наприклад Волоське (п/б) – б. Довжик (л/б). Таке розміщення пояснюється існуванням у порожистій частині Дніпра кількох перевозів, котрі повинні були забезпечувати торгівельні зв’язки.
Завершуючи огляд давно минулого часу історії населеного пункту, автор відчуває деякі сумніви – чи зміг він донести до сучасних його мешканців відчуття безперервності життя, в котрому нам відведено лише коротку, як спалах, мить?
Археолог, професор І.Ф. КОВАЛЬОВА
Археологічні знахідки на території с. Волоське
№ | Дослідники; НАЗВА | Рік | Пам’ятка | Склад колекції |
1. | А.В.Добровольський, В.М. Даниленко «СТРІЛЬЧА СКЕЛЯ» | 1946 | Пам’ятка сурської, середньостогівської, ямної, катакомбної, зрубної, білогрудівської культур Київської русі | Фрагменти кераміки (мал.1) .Вироби з каменю та кременю. |
2. | Д.Я. Телегіна «СТРІЛЬЧА СКЕЛЯ» | 1985,1986 | Пам’ятка сурської, середньостогівської культур; поховання доби бронзи. | Фрагменти кераміки, вироби з кременю |
3. | В.М. Даниленко, О.Г.Шапошникова «СКЕЛЯ - КАМЕНОЛОМНЯ» | 1953 | Пам’ятка рогачинської, ямної та катакомбної культур. | Фрагменти кераміки, вироби з каменю та кістки. |
4. | В.М. Даниленко, О.Г.Шапошников «ВОЛОСЬКЕ – СУРСЬКА ЗАБОРА» | 1958 | Поселення та поховання доби бронзи. | Фрагменти кераміки, посуд (мал. 2) |
5. | А.Т. Брайчевська | 1953 | Могильник черняхівської культури, поселення ХІІ- середини ХІІІ ст.. | Фрагменти глиняного посуду |
6. | І.М. Шарафутдінова | 1958 | Пам’ятка доби бронзи | Фрагменти та цілі форми посуду, прясла, глиняні пластини, кістяний гребінь (мал.3). |
7. | О.В. Бодянський | 1941; 1971 | Пам’ятка трипільської культури, катакомбної культури. | Фрагменти глиняного посуду |
liudmilashutiak@gmail.com
+38 097 969 73 46
