Опис
Волоське розташоване в степовій зоні України, яка належить до посушливих областей Землі. Схили, долини Дніпра до періоду активного антропогенного впливу (до ХІХ ст.) були вкриті різнотравно-типчаково-ковильними степами. В низинах рельєфу скрізь була поширена лісова рослинність: в заплавах річок – плавні, в балках – байрачні ліси. Людина повністю змінила ландшафт степової зони. Її територія розорана більше, ніж на 80 %. Ліси, які в степовій зоні були розповсюджені по долинах річок і по балках, майже всі знищені, а ті, що збереглися, займають лише кілька відсотків території.
Територія навколо нашого села помережена сіткою мальовничих балок, привабливих для відпочинку, цікавих для досліджень флори і фауни.
Звонецька балка - балка з боку села Звонецьке.
Сороча і Майорська балки - балки між Майоркою та Волоським. В цих балках видобували руду глину, якою фарбували господарчі споруди. Одного разу в передвоєнні роки, під час добування глини, глинище привалило дівчину. Її три доби розкопували, після чого знайшли живою в «повітряній кишені» - вцілілій частині дубасу. На питання: «Як же ти без їжі знаходилася?», - дівчина відповідала: «Мати коржі пекла, а я їх пахощами харчувалася».
Гандірова балка - балка, що розділяє Волоське навпіл, починається біля колишньої військової частини і закінчується «вербами» (також топонім) біля Дніпра.
Протопопська балка (нині - територія садового товариства «Роднічок») - балка між с. Ракшівкою та с. Червоний Садок (Папуки). За розповідями, там є джерело з лікувальною водою, багатою на срібло.
Велика балка - балка за Волоським, яка піднімалася від стрільбища колишньої військової частини до ферми молодняку великої рогатої худоби (нині садиба фермерського господарства «Січ», Семенова Юрія).
Малинове - балка за насосною станцією, що недалеко від Милі, направлена в бік села Оріхове.
Численні балки вкриті різноманітними рослинами, серед яких зустрічаються червонокнижні рослини:
- Хвощ болотний - багаторічна рослина заввишки 10-40 см. Кореневища чорні, зазвичай з бульбами. Стебла 1,5-4 мм в діаметрі з косими вгору спрямованими гілочками. Гілочки варіюють по довжині, числу, густоті і напрямку зростання. Листові зубці на гілочках по 3-4 в мутовці. Спороносні та вегетативні пагони однакові. Після опадання стробіла рослина продовжує рости та фотосинтезувати.
- Астрагал шерстистоквітковий - багаторічна трав'яниста рослина, відноситься до життєвої форми кущиків, що утворюють багатоглавий стеблокорінь - каудекс. Звичайно в кущі 3-5 лежачих, стоячих або висхідних стебел, що густо вкриті листям. Довжина стебел до 40 см. Стебла розгалужені, добре розвинені.
- Ковила - більшість видів ковили багаторічні, декілька видів - однорічні. Ці трави мають коротке кореневище, що іноді випускає дуже великий пучок жорсткого листя, згорнутого часто в трубку і схожого на дріт.
Також в балках поблизу Волоського можна зустріти червонокнижного птаха Канюка:
- Птах Канюк - вид хижих птахів родини яструбових. В Україні найбільш численний хижий птах. У різних регіонах осілий, кочовий або перелітний.
А також в балках ростуть вівсяниця, пирій повзучий, горицвіт весняний, полуниці зелені, шавлія поникла лучна, вероніка весняна, конюшина альпійська і гірська, люцерна тощо, які залишилися лише на схилах балок, у перелісках і на деяких ділянках вододілів, де ґрунти мало придатні під ріллю. На вододілах, схилах балок, ярів і річкових долин ростуть чагарники (мигдаль степовий, дереза, шипшина, терен, глід тощо). Лікарські рослини різноманітні, серед яких всім відомі: подорожник, горобина, полинь, деревій, волошки, ромашка аптечна, мати-й-мачуха та інші.
Мережа степових балок – відмінне місце для захоплюючої прогулянки, яка неодмінно принесе масу вражень від побаченого.