Розділ 19. СЕЛО ВОЛОСЬКЕ У ХХІ СТ.

28-07-2020, 17:01 By Admin Часопис

Розділ 19. СЕЛО ВОЛОСЬКЕ У ХХІ СТ.

«Ромашка» радіє і радує…

В 2000 році було організовано фольклорний ансамбль «Ромашка» під керівництвом Олександра Махна, який радує своєю творчістю всіх мешканців громади більше 19 років. Для хору Олександр Тараненко та Олександр Тищенко написали пісню про Волоське.

Пісня про Волоське

Заридали над степом орли,
Сиві роси заплакали ранок,
Як у ханський гарем повели
Україночок і молдаванок.
Хай роки заметілі мели
І гриміли очищення грози.
За Волоським волошки цвіли,
Як дівочі невільничі сльози.
Переплетена часом судьба,
Де степи і дніпрові лимани,
Українці ростили хліба,
Виноградну лозу - молдовани.
Під бандури весілля гули,
Дойни кликали родичів дзвінко.
Як віночки з волошок плели
Молдаваночки і українки.
Будь щасливою, земле моя,
Зазнавай лиш достатку навали.
Те село, що молдавське ім’я,
Славні предки нам подарували.
Хай живе вічна злагода тут,
Синє небо лоскочуть руїни.
За Волоським волошки цвітуть,
Ніби очі жінок України.

Молдавська пісня (з репертуару ансамблю «Ромашка)

Діла Ністру перла прут
Трій любові оманут.
а-я-я-я-я
Оруминки ши циганки
Ши о другу молдованки
а-я-я-я-я
Молодованка де парарі
О руминки демон карі
а-я-я-я-я
Молдованка май фру маси
Мити мала дисан паси
а-я-я-я-я
Митя мала дисан паси
Ши ми пуни дупі маси
а-я-я-я-я
Ла барбату ла розбой
Да ной синтем аминдой
а-я-я-я-я
Да барбати дупі маси
Оляниця дупі паси
а-я-я-я-я
Ой, Оляна, Олянуца
Цей фа кут каотерфуци.

В 2014 році в приміщенні Волоської середньої школи на все літо знайшли прихисток переселенці з дітьми з Донецької області з території проведення АТО. Це були, переважно, мешканці окупованих Слов’янська та Краматорська. Табір було організовано Пінчуком А.М., Благодійним Фондом «Помагаєм», при підтримці директора школи Топала Р.О. та голови Волоської сільської ради Малаканова В.Б. Небайдужі селяни несли з дому продукти та одяг, а також речі, які були у вжитку. Все літо, до початку навчального року, люди, в дім яких прийшла війна, могли відпочивати на березі великої ріки Дніпро. Турбота психологів та дружній прийом жителів села допоміг сотням людей пережити трагедію та знайти прихисток.

В 2015 році проведено зовнішній капітальний ремонт школи, а в 2016 році – капітальний ремонт всередині школи, якій у 2016 році виповнилося 80 років, що урочисто 13 жовтня відзначили всією громадою.

26 червня 2015 року ввійшло в історію села великою бідою. З нашого улюбленого Дніпра із-за скелі вийшов на берег і пройшовся селом смерч небаченої сили: стало темно, як вночі, виривалися з корінням велетенські дерева, вікова груша зникла безслідно. Зруйновано багато парканів, розкрито, понівечено будівлі, обірвано дроти електропередачі, газогін. Довго село оговтувалося від цього лиха. Місцева парафія організувала збір коштів та поставку будівельних матеріалів для постраждалих. Коштом районної ради всі постраждалі додатково отримали компенсаційні виплати.

У 2012 році в центрі села, а в 2016 році - на першому відділенні, в 2017 році - в Ракшівці було обладнано дитячі ігрові майданчики. Сюди охоче ведуть мами своїх малюків, а старші залюбки збігаються самі. Дитячі майданчики прикрасили село і дітвора відчуває себе впевненіше: у них є своє місце для розваг, де вони повновладні господарі, про них піклуються.

Дитячий садочок «Ромашка» також кардинально змінився після ремонту. Для малечі створені всі умови для всебічного розвитку.

В березні 2016 року створено Комунальне підприємство «Волоські мережі», діяльність якого направлена на створення умов для сталого питного водозабезпечення населення. Очолив КП «Волоські мережі» Юрій Манько. (к. 19-7а)

2016-2018 року у громаді проведена водна та сміттєва реформи. У вересні 2017 року на святкуванні Дня села відбулося відкриття вже відремонтованої та оснащеної за останніми технологіями насосної станції у с. Ракшівка. До послуг спортсменів відкрилась тренажерна зала у приміщенні Волоського офісу старости.

З січня 2016 року в рамках децентралізації Волоське, Ракшівка, Майорка та Червоний Садок увійшли до Новоолександрівської об’єднаної територіальної громади. Село Волоське стало центром Волоського старостинського округу, першим старостою якого став настоятель місцевого храму Святого Архістратига Михаїла, реформатор та ідейний натхненник громади Андрій Миколайович Пінчук:

«Головні плюси децентралізації – в тому, що кошти, які заробляє громада, нарешті, почали залишатися в громаді. І нам не просто ці кошти дали. Нам дано повноваження витрачати їх на ті програми і проекти, які були омріяні нашими жителями і в яких наша громада має найбільшу потребу. Це колосальна подія. Якщо до реформи бюджет Волоського складав 1 мільйон гривень, а бюджет Новоолександрівки - 10 мільйонів, то після об’єднання наш спільний бюджет сягнув 80 мільйонів! Це у 8 разів більше того, що було. Змінилися правила гри. І зараз ми стали господарями у своїй громаді. Зі зникненням нашої Волоської сільради ми приєдналися до Новоолександрівської. Нині на території Волоської сільради – старостинський округ і замість голови – староста. Він підпорядковується голові об’єднаної громади. В такому статусі функціонуємо вже кілька років.

За цей час завдяки злагодженій роботі самого апарату сільради, виконавчого комітету й депутатів сільради, завдяки дуже активному обласному депутату, можна сказати – всі зірки зійшлися на нашу користь. У нашому селі за три роки зроблено стільки, скільки не робилося за попередні роки незалежності.

По-перше, вирішена проблема водозабезпечення села Волоського. Вирішена кардинально і, маємо надію, на десятиліття вперед. По-друге, заасфальтовано велику кількість доріг. По-третє, по вулицях Волоського проведено освітлення. По-четверте, відкрито комунальне підприємство, яке опікується взагалі розвитком села – водогоном, прибиранням сміття, зонами відпочинку тощо.

У нас капітально відремонтовано дитячий садочок і школу. Там буквально все замінили – меблі, штори, обладнання… Маємо декілька проектів нових будівництв у нашому селі. Два з них вже розпочато. Це стадіон з міні-футбольним полем зі штучним покриттям та новий корпус школи з ресурсною кімнатою, медіатекою, великою та малою спортивною залою, туалетами, роздягальнями, душовими, актовою залою на 100 місць, трудовим коворкінгом, аудиторіями з хімії, фізики та біології та - під скляним дахом на третьому поверсі - маленькою учбовою обсерваторією. Трудовий коворкінг, актова та спортивні зали будуть слугувати потребам всієї громади.

В планах – будівництво набережної, відкриття етносадиби та стрімкий розвиток туризму у громаді».

В лютому 2016 року створено Благодійний фонд «Фонд громади «Борисфен», діяльність якого направлена на розвиток Волоської громади. Засновниками Фонду громади стали місцеві підприємці та фермери: Сергій Сущенко, Олег Василенко, Андрій Гарбуз, Сергій Зерницький та настоятель храму Святого Архістратига Михаїла о. Андрій Пінчук. Щороку для жителів проводяться більше 30-и заходів: конкурси, фестивалі, тренінги, майстер-класи, спортивні змагання, музичні вечори тощо.

21 жовтня 2017 року започатковано свято День волоського горіху, на честь якого в центрі села встановлено пам’ятник волоському горіху, що став родзинкою нашого села. Ініціатором створення пам’ятника виступив голова фермерського господарства «Волоський горіх» Олег Василенко.

Кількість населення с. Волоського з моменту заснування

1769	1770	1776	1859	1886	1897	1909	1912	1927	1989	2001	2014	2016	2019
673	1375	1264	3151	3600	4865	7584	9895	887	1500	1362	1415	1402	1332

Попередній: Розділ 18. ЦЕРКОВНІ МЕТРИКИ

Наступний: Розділ 20. ПРИРОДА

Волоський часопис

Розділи: / Розділ 19. СЕЛО ВОЛОСЬКЕ У ХХІ СТ.

Розділ