Опис
Влітку 1942 року радянський літак-розвідник був підбитий в районі Дніпропетровська. Охоплений полум'ям літак впав у степу біля Волоського. Літак згорів, пілот стрибнув з парашутом і сховався в скирті соломи, його знайшли хлопчики, що пасли корів, вони привели ввечері льотчика до будинку Марії Солодовник, яка переодягла його й сховала вдома. Його звали Григорієм Ганіним, виглядав як підліток.
![раданський лотчик Григорій Ганін]()
Про льотчика дізналися люди, знайшовся зрадник, який видав його фашистам. Нелюди знущалися та катували пілота, вирізаючи зірки на шкірі. Знесиленого вивели на шкільне подвір'я і заставили рити собі могилу під стіною школи, оповиту виноградом. Німець грав на губній гармошці, сміялися поліцаї. Чутка розійшлась по селу, зійшлися заплакані жінки. Непомітно підкравшись шкільний сторож, якого прозивали дід Паранюшка, спитав ім'я хлопчини, він відповів: «Григорием зовут, Ганин я, с Волги, там мама». Німці розстрілявши льотчика закидали землею і влаштували на цім місці смітник.
Коли червона армія виганяла фашистів з села, німці відступали, прикриваючись мирним населенням. Селян гнали слідом за своїми військами, самі ховались від пострілів до лісосмуг, а їx виганяли в поле, під обстріл.
Тільки після визволення села 25 жовтня 1943 року жителі села відшукали всі могили загиблих і з почестями поховали в братській могилі. В ту братську могилу перенесли і прах Григорія Ганіна, сержанта Горидуліча Iвана Мироновича та 32 тіла, прізвища героїв яких не встановлені. Після війни школярі створили пошукову групу, дослідили життєвий шлях льотчика, їздили на його батьківщину, зустрічалися з ріднею. В честь Григорія Ганіна названа одна з найдовших вулиць села Волоського.
Меморіальний комплекс над братською могилою полеглих у боях проти гітлерівської армії односельчан був встановлений до 30-річчя Перемоги. Спорудою комплексу займалися Герой Радянського Союзу І. Іващенко і кавалер ордена Слави І. Журавка.
Фотографії Братська могила часів Другої світової війни