Опис
Нині побачити поховання загиблого під час Першої світової війни непросто. У Волоському таке поховання із хрестом 1918 року збереглося. Мова про могилу загиблого на фронтах Першої світової вчителя народної школи прапорщика Андрія Кириловича Каракаша (1897-1918). Каракаші були шанованими у селі господарями. Батько Андрія Кирило Семенович Каракаш у вересні 1907 року обирався до числа виборщиків, які обиратимуть у листопаді того року у Катеринославі членів Державної Думи Російської імперії.
Його син Андрій народився у 1897 році, у 1913-му закінчив Новомосковську учительську семінарію. Андрій покохав доньку єврейського крамаря, але батько (попри те, що був у приязних стосунках з крамарем) категорично заборонив йому зустрічатися з єврейською дівчиною. Такі були тогочасні забобони: дівчина належала до іншої віри. Через це Андрій з власної ініціативи попросився на фронт Першої світової. Пройшов офіцерський вишкіл, доблесно воював. Загинув в самому кінці війни в 1918 році в Австро-Угорщині. Враховуючи великі заслуги перед російською армією, його тіло у цинковій труні з Угорщини різними видами транспорту було привезено у с. Волоське. Разом з труною його друзі-однополчани доставили і кам’яний хрест, який зберігся до цього часу на Центральному (Козацькому) цвинтарі у с. Волоському.
Це чи не єдина відома нам у громаді могила загиблого на фронтах Першої світової війни. Онук Андрія Каракаша Ігор Петрович Каракаш подбав про виготовлення нової таблички з фотопортретом загиблого воїна.
Фотографії Австро-угорський кам’яний хрест
liudmilashutiak@gmail.com
+38 097 969 73 46
+38(067)86-66-457
mail@voloske.com.ua
