"Ромашка” співає, і серце моє завмирає...

Волоські тури

"Ромашка” співає, і серце моє завмирає...

Новини та анонси

Опис

"Ромашка” співає, і серце моє завмирає...
Нині в колективі "Ромашка” свято,
Хай здоров’я буде хороше,
Нехай завжди водяться гроші.
Ти, "Ромашка”, з бідою не знайся,
У творчім строю залишайся!
Людмила Гончаренко
учасниця хору "Ромашка”

Нині у нашого Волоського фольклорного ансамблю "Ромашка” свято - 20-ти річний Ювілей.

Не легка робота у працівників сільського господарства. Та була в цих жінок своя відрада - пісня.

Зберуться було в обідню перерву у побутовій кімнаті чи на подвір’ї, як заспівають, то й перехожі зупинялись, щоб послухати. А як же! Українська народна пісня будь-кого зворушить.

Багато таких пісень знають провідні голоси села Волоське: Олена Явдошляр, Катерина Панікаревич, Ольга Індюкова, Галина Довганіч. Нині в репертуарі хору "Ромашка” понад 100 пісень: родинно-побутових, обрядових, ліричних, жартівливих.

Якось, готуючись до свята працівників сільського господарства, жінки-співачки подумали, що пора їм організувати свій колектив, а підтримав їх тоді голова колишнього радгоспу ім. Котовського Поляков Іван Артемович.

- Я вам пошию костюми і будете ви - "Ромашки”!

Було це двадцять років тому. З кожним роком "Ромашка” розквітала, поповнювалась новими "ромашками”.

Для хору Олександр Тараненко та Олександр Тищенко написали пісню про Волоське, яку наші "ромашки” з гордістю виконують на сільських заходах.

Пісня про Волоське
Заридали над степом орли,
Сиві роси заплакали ранок,
Як у ханський гарем повели
Україночок і молдаванок.
Хай роки заметілі мели
І гриміли очищення грози.
За Волоським волошки цвіли,
Як дівочі невільничі сльози.
Переплетена часом судьба,
Де степи і дніпрові лимани,
Українці ростили хліба,
Виноградну лозу - молдовани.
Під бандури весілля гули,
Дойни кликали родичів дзвінко.
Як віночки з волошок плели
Молдаваночки і українки.
Будь щасливою, земле моя,
Зазнавай лиш достатку навали.
Те село, що молдавське ім’я,
Славні предки нам подарували.
Хай живе вічна злагода тут,
Синє небо лоскочуть руїни.
За Волоським волошки цвітуть,
Ніби очі жінок України.

З тугою у серці ми згадуємо тих, кого вже немає з нами, які свій співочий запал віддавали людям. Це: Курінний Віталій Васильович, Єгоров Валерій Костянтинович, Топал Василь Павлович, Бровченко Василь Петрович, Руда Галина Захарівна, Бабанова Таїсія Захарівна, Глущенко Ольга Іванівна, Полякова Марія Павлівна, Прийдун Надія. Вічна їм пам’ять.

В день народження хору "Ромашка” велика подяка всьому колективу за витримку та розуміння, учасники якого і в спеку, і в дощ, і в сніг ходили на репетиції, виїжджали на різні заходи. Жоден огляд художньої самодіяльності, жодне свято у Волоському не обходиться без виступів "Ромашки”. Слухачі завжди нагороджують співачок щирими оплесками. Виступали у Підгородньому, показували їх неодноразово по телебаченню і на 51-му, і на 34-му регіональних каналах, запрошували на радіо до Переяслава-Хмельницького. Брали участь у зелених святах та в багатьох інших конкурсах та заходах.

Особливі слова подяки художньому керівнику хору "Ромашка”, директору Волоського Будинку культури (в даний час філія) Олександру Махно. Також вдячні Світлані та Станіславу Махно, які зуміли поєднати в колективі молодість і мудрість, юначій запал і жіночу та чоловічу зрілість, поповнили репертуар колективу не лише аматорськими піснями, а й вокально-хореографічними композиціями.

У день ювілею від усієї душі привітання учасникам хору "Ромашка”:

Наталії Топал, Людмилі Чумак, Надії Віннічук, Раїсі Чокнадій, Катерині Панікаревич, Олені Явдошляр - старості та одній з перших учасниць хору, Ользі Індюковій, Галині Довганіч, Катерині Нальоті, Ніні Касьяновій, Юлії Козеревій. А також усім людям, хто причетний до створення та становлення хору "Ромашка”, бажаємо міцного здоров’я, мирного неба над головою, сімейного затишку, благополуччя та нових творчих злетів!

З повагою, Людмила Гончаренко

учасниця хору "Ромашка”